Препятствия должны быть выше ростом,
Иначе остановка и регресс,
Но станут и дорогой, и помостом,
Что ляжет от земли и до небес,
Когда ты выйдешь драться с Голиафом,
И пусть твоя одежка не атас,
Влекомый сердцем и небесным правом,
Ты повоюешь, и еще не раз.
О, мой Давид, ты, верно, должен помнить
О том, как в безрассудности своей,
Творя судьбы своей большую повесть,
Бросался ты на тех, кто был сильней.
И падал ты, и больно расшибался,
В безвестность уходил, как в монастырь.
И там молился, духом поднимался,
Писал и переписывал Псалтырь.
И потому тебя примером ставят,
И изучают жизнь твою теперь,
Что не сдавался при любом раскладе,
И как бухгалтер, не считал потерь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
